Лисички та польські гриби з’явилися у лісах Чернігівщини у січні

У Корюківці, як і скрізь на Чернігівщині, зима — аномальна. Новорічні свята — без снігу і з «плюсами». Ледве дочекалися морозів! Може, згодом вони нам усім набриднуть, та поки що — ні. Одного шкода: якщо десь у довколишніх лісах і ростуть гриби, то вони померзнуть. А до цього часу їх дехто знаходив, і не лише гриби.

Житель Корюківки Сергій Кохась нещодавно віз із лісу… дві повнісінькі корзини польських грибів! Такі гарні, одні голівки! Чоловік, колишній працівник Брецького лісництва, добре знає, де вони ростуть. Нікому про урожайні місця не зізнається. Справжній грибник!

Подружжя Воробей напередодні Різдва також помандрувало до лісу. Без шапок і в туфлях! У селі Боромики, що в Чернігівському районі, замість снігу – мокре листя, на гілках – бруньки. І яке ж було здивування, коли чоловік під ногами розгледів грибочки. Лисички росли гуртом, як і зазвичай. Назбирав сіверянин піввідра свіженьких руденьких красенів. Коли поверталися додому, нарвав ще й букетик квітів для дружини. Жовті пелюсточки пробивалися через старе листя.

— Мені відомо, що лисички витривалі й можуть рости за низької температури, але, щоб вродили перед Різдвом Христовим!? Такого я не пам’ятаю. Це справжнє диво! – пишається своєю знахідкою пан Валерій.

На такий же сюрприз натрапила й одна жінка з села Шишківка Корюківського району. Біля лісової стежки ніби хто спеціально з кошика розкидав руді гриби. Скільки селянка різала лисички, стільки й не вірила у знахідку серед зими.

У лісі — гриби, а в людських погребах почала з’являтися вода. У Корюківській міській раді та місцевій шпалерній фабриці вчасно зорієнтувалися й підняли шлюзи, знизивши рівень води у двох — верхньому і нижньому ставках. Спрацювали злагоджено, не зашкодивши іншим людям.

Неочікувану зустріч із гадюкою серед зими довелося пережити працівнику Тихоновицького лісництва Корюківського лісгоспу. У лісі чоловік раптом почув тихе шипіння. Коли підійшов ближче, то завмер — поряд лежав живий змій. Чіпати плазуна не став, каже, гадюка й без того навряд чи виживе, адже поводилась дуже мляво й безпорадно.

Загалом лісівники розповідають, що такі зустрічі для цьогорічної зими — не поодинокі. Місцеві жителі припускають, що гадюки прокинулися через невластиву для грудня-січня теплу погоду, а також через велику кількість води. Як відомо, ще восени змії ховаються в норах, а на початку зими впадають у сплячку. Коли температура повітря знижується, гадюки залазять ще глибше, ховаючись від холоду. Проте, нинішньої аномальної погоди робити це їм не доводиться. Поки що.

А тим часом на Корюківщині усі чекають снігу.

Лариса Галета, «Деснянка», №2 (687) від 11 січня 2018